You are here
Авторські матеріли Топ 

ТОП-5 релізів 2016 року від Петра Пащенка (DISTiNcT)

Рік загалом був цікавим в музичному плані, хоч і не однозначним. За ці 12 місяців я відкривав для себе багато як і сучасних так і гуртів минулих десятиліть, більшість з яких не робило релізів в цьому році. Окрім п’яти названих альбомів ще хотілося б тій чи іншій мірі відмітити Meshuggah – The Violent Sleep of Reason, Metallica – Hardwired… to Self-Destruct, Norma Jean – Polar Similar та ще декілька, в тому числі вітчизняних. Але це ми говоримо про альбоми та EP. Якщо ж брати сингли та промо – то я ВЖЕ напевне знаю хто для мене буде №1 в наступному, 2017 році 🙂

5. ПНД – Про любов

Пісні з цього альбому слухав ще задовго до того, як вийшов сам альбом, при чому слухав багато. Варто визначити що, в деякому сенсі, ці “добрі” пісні в даний період імпонують мені, як слухачеві, ще більше, ніж похмурі з попереднього релізу. Самому визнавати це дивно, але це є факт. Українська мова – чудова мова, що тут ще можна сказати. Шкода що окрім легкої та поп-музики, в наш час вітчизняний слухач (в суттєво більшій масі) відмовляється її сприймати.

4. Hed P.E. – Forever!

В свій час Hed P.E. були піонерами репкору, при тому що з’явилися раніше аніж Limp Bizkit і інші гурти подібного напрямку. Не дивлячись на те що в 2000-му році їм все-ж-таки вдалося пробитися на MTV з кліпом “Bartender” а пізніше і “Blackout“, широкої популярності серед мас гурт не здобув. Проте у вузьких андерграунд-колах каліфорнійська команда зберігає статус легенди. Склад неодноразово змінювався, стиль з часом дрейфував від репкору до ню-металу на початку, з більш помітним та вагомим впливом панку та реггі пізніше і до тепер. Лірика цього (як і попереднього, менш вдалого) релізу відрізняється від всіх попередніх філософської та активістською зарядженістю та сімейними цінностями. Через те що вокаліст Джаред одружився і виховує сина – відсутня традиційна вульгарність та тема розпусних жінок (ай-ай-ай, ну треба ж!). Альбом починається з найбільш цікавих, на мою думку, треків, а закінчується по-традиції декількома реггі-композиціями.

3. Massive Attack – Ritual Spirit

Як я вже казав при створенні “плейлісту тиждня”, Massive Attack – знову зазвучали більш по “тріп-хоповому” аніж по сучасно-електронному. Можливо для повної відповідності терміну “trip-hop” мені тут не вистачає тихого сkреготіння вінілом, але стилістична направленість обернулася визначно в правильну сторону. На альбомі відсутній традиційний гостьовий вокал реггі-співака Хораса Енді, проте присутній Tricky. О, і до речі це не альбом а EP який складається з чотирьох треків. Тому замість того щоб балакати, я просто наполегливо порекомендую на власному досвіді ознайомитися з цим чудовим релізом.

2. Hacktivist – Outside The Box

Альбом потрапляє мій ТОП 5 не тільки через сам матеріал, а й через присутність інновацій. Мабуть, ідея поєднати джент і реп у кого лиш не з’являлася в голові ще з часів популяризації самого дженту, проте гучно її реалізувати вдалось в першу чергу Hacktivist. В цілому, за винятком декількох сильних треків, враховуючи і ті які присутні на альбомі, Hacktivist наврядчи можна назвати “ідеальним” гуртом. Але мабуть, нема іншого треку який я би слухав в 2016 більше ніж “Hate” з альбому Outside The Box. З 2000 року змінилася метал музика і змінився хіп-хоп, в першу чергу темп і ритміка. Дуже трагічно і болісно це визнавати, але факти про вподобання молоді вказують що комбінації “Рок+ХіпХоп” старого зразку більше нема місця серед популярної важкої музики. Hacktivist показали як це поєднання може самобутньо звучати в контексті сучасних тенденцій – за що їм власне велике “дякую”.

1. Korn – The Serenity of Suffering

Цей альбом в багатьох моментах, якщо й не на 100%, але все ж виправдав очікування. Корн все ще може творити матеріал який легко лягає на вухо, запам’ятовується, качає і пробирає. Можливо, альбом не буде зрозумілим з першого прослуховування, але з 2-3 вже точно. Цікава особливість: поки не звикнеш, цілісно слухається краще ніж потреково. Вокальні мелодії Джонатана Девіса на висоті. Вони завжди були на висоті, і це одна з причин, по якій Корн міг би зберігати свій хітовий статус навіть на протязі останніх 10 років. Яким чином? Випустити за цей час не 6 альбомів а 3-4, складаючи їх трекліст суто з “хітових” пісень, відкидаючи частину явно зайвих.

Related posts